Є така книжка — «Срібні ковзани», яку я читала в дитинстві і потім перечитувала дорослою. Написала її Мері Мейп Додж. Події історії відбуваються в Нідерландах XIX століття, переважно поблизу Амстердама. Книжка зимова, по-своєму атмосферна і дуже похмура. Цим вона зовсім не схожа на більшість творів дитячої літератури. Ми ж звикли думати, що дитячі книжки зазвичай яскраві і підсолоджені.
Сюжет у “Срібних ковзанів” такий: є сім’я — мама, син, дочка і тато. Тато після травми голови має інвалідність. Насправді це дуже страшний стан: він не впізнає рідних, не каже нічого зв’язного, інколи поводиться неадекватно. Звісно, сім’я живе в жахливих злиднях. Хоча батько ще до травми десь і сховав скарб, але тепер він не може згадати й розповісти, де саме.
Події відбуваються взимку. Усе засніжене. Люди пересуваються здебільшого на ковзанах замерзлими каналами. У заможніших ковзани металеві, швидкісні, втім у сім’ї, про яку йдеться, вони дерев’яні. Їх самотужки зробив син. Щиро кажучи, досі не уявляю, як це. Також у книжці згадувалося, що хлопець вмів вирізати з дерева прикрасу-ланцюжок. Я розумію, що це можливо (відео з такою технологією зараз легко знайти на YouTube), але мені і в дитинстві це здавалося дивовижним, і зараз таким здається.
Насправді книжка про відданість, наполегливість і про те, що можливо подолати всі негаразди, якщо дуже старатися.
XIX століття — це не так і давно в історичній перспективі. Але чи залишилося щось у сучасних Нідерландах з описаного у творі? Спробую поглянути, враховуючи свій досвід — я прожила там приблизно рік.
По-перше, клімат. Вже давно канали там не замерзають так міцно, і не випадає багато снігу. Якщо він і з’являється, то майже відразу тане. Там тепер тепло, і на вулицях часто можна побачити декоративні пальми та інші південні рослини. Глобальне потепління в дії.
По-друге, ковзани. Так, це залишилося. Хоча канали не замерзають, існують штучні покриття, і ковзанярський спорт має величезне значення. Це така національна забава. Не дуже близька мені як людині з іншої культури, але важлива для нідерландців.
По-третє, пошук скарбів. Не впевнена. З того, що я побачила, місцеві зараз більше сконцентровані на підході «обійтися тим, що є», ніж на пошуку додаткових ресурсів. Тобто, якщо зарплатні замало, нідерландці радше схильні до жорсткої економії та скорочення витрат, ніж до «пошуку скарбів» — можливостей заробити більше або витягти збереження.
По-четверте, майстровитість. У творі хлопчик майстерно різьбить по дереву. Втім, за свій час там я помітила, що нідерландці зараз мало цікавляться крафтом як хобі. У ролі заняття для себе зараз виступають спорт, музика, телескопи чи малювання. Але майже ніколи — майстрування чогось витонченого руками. Щоправда, у селі, де я жила, жінки робили дуже гарні клаптикові ковдри, схожі на традиційні ковдри амішів. Втім мені це здалось радше винятком із загальної тенденції.
По-п’яте, медицина. У книжці сім’я не звертається по допомогу — чи то через брак грошей, чи то через відсутність страхування. Батько травмувався на роботі, але роботодавець цим не переймається. Лікар знаходиться дивом і проводить операцію вдома — сцена для сильних духом. Ось цей момент дещо простежується і в сучасному світі: наприклад, домашні пологи в Нідерландах — це дуже розповсюджена і нормалізована практика. Тобто і тоді, і зараз, люди з прийняттям ставляться до проведення серйозних медичних заходів вдома.
Цікаво, що авторка на момент написання твору ніколи не відвідувала Нідерланди. Вона американка. Усю інформацію збирала з книжок та розмов із сусідами-голландцями. Втім, їй вдалося створити твір, який у самих Нідерландах став «своїм». Ця книжка принесла їй гроші, славу і всесвітнє визанння. Тож у країну, про яку писала, вона вперше приїхала вже відомою там зіркою.
Також зауважимо: образ батька, який через травму ніби відсутній у сім’ї, — це, ймовірно, відсилка до особистої трагедії авторки. Її чоловік загинув, і вона залишилася сама з двома дітьми. Власне, «Срібні ковзани» були її спробою заробити гроші й вирватися зі злиднів. Як і герої історії, вона намагалась з лимонів, які підсунуло життя, вичавити лимонад. Їм всім вдалося.
І ось тут ми бачимо відповідальність автора. Те, що ти напишеш, може стати правдою для твоїх читачів або для тебе самого. Це ж стосується і читання: те, що ви читаєте, впливає на ваше життя. Ось, наприклад, я. Прочитала книжку про Нідерланди в дитинстві, вона мені запам’яталася. Перечитала в дорослому віці. А потім сталася низка неймовірних подій — і я опинилася в Нідерландах. Можливо, саме тому, що підсвідомо хотіла побачити країну з книжки?
Ми впливаємо на книжки, а книжки впливають на нас. Читайте і пишіть обачливо.
===
До речі, паперову (!) книжку “Срібні ковзани” українською зараз можна знайти лише за 70 грн. Видання таке собі. Але вона є. Можна знайти і гарніші видання, втім там ціна вже 200-380 грн. Не реклама.
Залишити відповідь