Хоча я вважаю, що будь-який твір, чи то книжка, чи пісня, чи картина, слід сприймати цілісно, повністю, як є, так є, з рештою, людей це теж стосується; проте у випадку з книжкою “Ангел у Пащі Диявола”, яку написав Леві Генріксен, я готова поступитися цим принципом і заявити, що назва твору невдала.
Вона незрозуміла і наводить на хибну думку про дешевий любовний роман або дуже посереднє роментезі. Ні, ні і ще раз ні. Це пречудова підліткова книжка, яку цікаво, а в деяких випадках навіть корисно, читати і дорослим теж.
Назва — насправді це відсилка до географічних координат (скеля Djevelgapet на острові Сенья), де відбуваються події твору. Я не проти, щоб вони там відбувалися. Просто, як на мене, на обкладинці цим словам не місце — через означені вище причини.
Так, покритикувала. Далі буду хвалити!
1. Дуже щемка тема
Головна героїня, 12-річна Кая, переймається розлученням батьків. Вона щодня стоїть на голові, щоб не зростати і залишитись дитиною. Також їй настільки болить розлучення, що вона розробляє відчайдушний план, як зробити так, щоб батьки знову порозумілися.
2. Бути більш дорослою за дорослих
Так, дитина у книжці — це дитина, з усіма перевагами і недоліками свого віку. Але коли батьки поводяться не дуже зріло і не дуже усвідомлено, вона бере на себе роль відповідальної. Це класична, але завжди актуальна проблема дитини-батька для власних незрілих батьків.
3. Звичайно, все йде не так 🙂
Дитячий план перетворюється на захопливий, але небезпечний детектив. У результаті ми отримуємо історію зі втечею, виживанням на острові та несподіваною зустріччю зі світом дорослих кримінальних розборок. Це крім дуже тонко підмічених і майстерно описаних психологічних моментів.
4. Скандинавський колорит
Мені подобається, як пишуть північні книжки. Вони пройняті холодною, але затишною атмосферою моря, невеличких містечок, суворої погоди. У текстах лише суть, нічого зайвого. Але усе, що є, ретельно дібране. Це цолодна стримана літературна краса. Це текст без наміру створити враження, але з бажання розповісти історію.
Чому я її купила?
Бо маю корисні зв’язки. Лише тому. Моя добра подруга працює у книгарні. Це вона сунула мені у руки цю книжку і порадила не звертати увагу на назву. Дякую їй за це!
Висновок
Це чудова цікава книжка. Але тільки для тих, хто прорветься крізь назву. Ну і для тих, хто любить скандинавську підліткову літературу.
Поки що більше не знайшла інших перекладів цього автора, але якщо і коли з’являться, то планую їх купувати і читати.
Залишити відповідь