Дуже дивна історія із мною сталась — так я думаю тепер, озираючись назад. І ще я тепер вбачаю у ній певний містицизм — персонально мій.
Річ у тім, що у нас вдома у дивовижний спосіб з’явився комп’ютер тоді, коли їх для домашнього користування ще не було майже ні у кого. Скажених грошей тоді коштував, і у моїх батьків таких не було. Втім брат отримав комп’ютер як приз за перемогу у конкурсі — і так у нас з’явилося диво.
У комп’ютера був дисковод. І десь зо два роки — нескінченно довгий час, коли ти підліток — це був єдиний мій спосіб слухати музику. Але інтернет тоді був дайал-ап (dial-up), а грошей на диски у нас теж не було. Власне, тому дисків було лише три, які чи то списали на братовій роботі, чи то хтось віддав як непотріб. Ось повний перелік:
- Збірка Romantic Collection з хітами Енігми та Ери.
- Збірка середньовічної музики Blackmore’s Kingdom.
- Збірка пісень Шинейд О’Коннор (Sinead O’Connor).
Що з цього тягне на стандартне підліткове? Нічого. І я нічого з цього не хотіла. Я хотіла тиц-тиц-тиц, щоб попсове і дурне. Але два роки були тільки ці.
І мені довелося слухати те, що є. Знову і знову. Переважно Шинейд (як найбільш наближену, хай простить мене її душа, до попси).
Більше того: тоді перший час я не вміла перемотувати треки і вмикати наступний, тому мені доводилося щоразу слухати диск від першої пісні. Досі пам’ятаю, у якому вони були порядку.
Спочатку я була роздратована, що це не тиц-тиц-тиц-тиц. Потім я якось призвичаїлася. Потім у мене почалися проблеми у стосунках з однокласниками, конфлікти з батьками, і я почала знаходити порятунок у цих піснях. Хоча жодного слова не розуміла. Я не знала, про що її пісні. Потім вони почали мені подобатися.
Фактично, доля змусила мене слухати доти, доки не сподобалося. Ще трохи пізніше я зрозуміла, що це треба мати надзвичайну майстерність, щоби створити такі пісні. І ще далі я почала помічати у цих піснях те, що я не можу пояснити. Щось подібне на ліфт у інший світ. Ніби вона своїм талантом дотяглася кудись туди, де краса і гармонія, і протягує слухачів за собою.
Влітку 2023 року Шинейд померла.
Найбільш відома вона піснею “Nothing Compares 2U”, яку написав зірковий Прінс. Хоча саме цю пісню і ніколи особливо не любила. Мої улюблені — це “Thief of Your Heart”, “Your Green Jacket”, “Troy”, “Feel So Different”.
Хоча вона відома як ірландська співачка, був в її кар’єрі день, який став найяскравішим у її кар’єрі і дещо розвернув історію всього світу у інший бік. Тоді вона у прямому ефірі розірвала фото Папи Римського із закликом боротися проти поганих речей, які мали місце у церкві.
Тепер Шинейд вже померла, але перед смертю встигла написати і опублікувати мемуари, і цю книжку я прочитала. Мабуть, це моє найсильніше читацьке враження цього 2025 року.
Книжка називається “Rememberings”, авторка Sinead O’Connor.
По-перше, надзвичайно талановито написано. Неординарно. Місцями — обісцячно дотепно. По-друге, це дуже пряма, тепла, щира, смілива, інколи з матюками, оповідь. По-третє, я раніше не знала, що у неї аж настільки тяжко склалось життя. А вона у ньому попри все залишилася світлою, хоча й неідеальною людиною. По-четверте, вона так гарно пише про своїх дітей (їх у неї четверо), що хоч бери і собі народжуй. До речі, голос Шинейд успадкувала її донька.
Я тільки після книжки почала до ладу розуміти сенс її пісень. Що вони про знущання над дітьми. Про аб’юз. Про знущання людей одне над одним. До цієї маленької жінки особливо ні у кого не знайшлося достатньо міцних бубонців, щоби висвітлити проблему, щоби говорити зі сцени, говорити у піснях про те, що до того замовчувалось і через що наплакалося стільки людей, стільки дітей…
Мені спочатку було трохи сумно від того, що Шинейд більше немає. Якось хочеться, щоби талановиті люди жили довше і тішили всіх нас своєю творчістю. Втім, коли я прочитала книжку, я подумала, що її смерть — це, мабуть, добра новина. Бо з Шинейд стільки усього сталося, що з неї вже досить. Опинившись на її місці, 99,99% людей померли б ще в дитинстві, бо не стягнули б нічого з того, через що пройшла вона.
Чи я рекомендую книжку? Якщо ви любите її пісні і знаєте англійську на високому рівні (книжка складними зворотами написана), то так, рекомендую. Якщо ж ні, то ні.
До речі, зараз за біографієї Шинейд нібито знімають фільм. Думаю, має вдатися щось дуже цікаве. Планую потім подивитись.
Мені цікаво: чи є у вас “вимушена” пісня або книжка, яку ви спочатку не хотіли, а потім полюбили? Розкажете у коментарях?
Залишити відповідь