Середня стать

Дивно, але це одна з моїх найулюбленіших сучасних книжок.

Не те, щоб мене дуже хвилювала тема, — я якось набагато більше цікавлюсь котами, письменництвом, бізнесом, в’язанням, чим завгодно, ніж тим, що у кого по гендерах.

Не те, щоб я любила довжелезні книжки (у ції їх приблизно 650). Навіть навпаки. У більшості випадків мені подобається, коли автор викладає думку лаконічно.

Однак роман Джеффрі Евгенідіса «Середня стать» (Middlesex) я прочитала з великим задоволенням, цікавістю і на одному диханні.

Що це за книжка?

Автор оповідає нам сімейну історію, в центрі якої — доля інтерсекс-людини (людини з варіацією статевого розвитку). Раніше вживали термін “гермафродит”, але тепер це слово вважається образливим, тому кажуть “інтерсекс-людина”. Такий стан — це не хвороба. Це природна біологічна варіація, з якою народжуються і живуть люди, маючи ознаки, які традиційно вважаються чоловічими та жіночими. Одночасно такі і такі. Так було віддавна. Так буває зараз. Так, мабуть, буде в майбутньому.

Для мене ця книжка — це подорож у душу і долю таких людей. Головного героя, Кала Стефанідіса, спершу виховували як дівчинку Калліопу. У підлітковому віці, як у всіх, відбувся гормональний сплеск, і стало очевидним, що це не дівчинка. Радше юнак. Тому герой прийняв рішення далі жити як чоловік. Це оповідь про дуже складний внутрішній перехід. І про те, що діти часто приймають на себе гріхи попередніх поколінь. У випадку героя з книжки причиною його інтерсексуальності стало те, що його бабуся і дідусь героя були рідними братом і сестрою. Інцестні стосунки стають причиною народження інтерсекс-людей, хоча й це й не єдина причина. У будь-якому разі, інтерсексуальність означає дуже непростий життєвий шлях.

У книжці мені дуже сподобався легкий, невагомий, навіть мелодійний стиль автора. І таке глибинне дослідження, яке він проробив, щоб  так написати… І така складна тема, про яку в суспільстві все ще мало знають.

Для мене це твір про те, що неможливо — ніколи неможливо — чітко розмежовувати світ на щось і щось. Чоловіче і жіноче. День і ніч. Біле і чорне. Завжди знаходиться ще щось посередині — і це “посередині” має величезне значення.

Слова так гарно добрані, сюжет так цікаво закручений…  Все це робить книжку і тему цікавою навіть тим, хто міг ставитися до питань гендеру байдуже (як, наприклад, я) або упереджено (як часто люди старшого покоління). Її можна подарувати, порекомендувати.

Це чудове читання. Захопливе, змістовне і світозмінне.