Дитина за каталогом: жах?

Книжкам часто приписують риси живих істот. Їх можна любити чи ненавидіти так само, як людей. Твори називають друзями, вчителями, ворогами. Інколи читачі кажуть: «ця книжка сама мене знайшла», а письменники — що вона «сама прийшла».

«Конрад, або Дитина з бляшанки» — твір, який ховався від мене роками. Це всесвітньо відома повість австрійської письменниці Крістіне Нестлінґер. Вперше вона вийшла у 1975 році — і я прошу вас зафіксувати цю дату. Я дізналася про неї лише у 2025-му, коли вона вже стала каноном дитячої літератури. Український переклад, до речі, теж існує давно — ще з 1981 року.

І ось я відкриваю її зараз, у сучасному світі.

Ексцентрична пані Бартолотті живе сама. Будь-хто, надивившись психологічних блогів у YouTube, легко діагностував би їй цілий букет модних синдромів. Суть у тому, що пані знімає стрес, без упину замовляючи всіляку всячину за каталогами. У наших реаліях вона була б постійною клієнткою Temu чи AliExpress.

Вона не пам’ятає, що і де купувала, тому не дивується черговій посилці — величезній бляшанці. Пані розпаковує вміст, діє за інструкцією — і раптом виявляє, що придбала штучну дитину. Семирічного Конрада. Він ідеальний: ввічливий, розумний, дисциплінований. Такий собі «син маминої подруги», тільки ще кращий.

Що буде, якщо у неідеальної мами з’явиться ідеальна дитина? Це блискучий конфлікт. Але водночас — моторошний.

Книжка написана майстерно: нестандартна, динамічна. Думаю, Нестлінґер не планувала її як горрор. Але для мене сьогодні саме ця «моторошність» затьмарила все інше.

Зараз, коли ведеться стільки дискусій про відмінність людського мозку від штучного інтелекту, коли шопоголізм став епідемією, а речі відправляються на смітник одразу після розпаковки, — історія Конрада звучить інакше.

Час змінив сприйняття цієї книжки. Вона задумувалась як твір про те, що дорослим треба насамперед виховувати себе. На мій погляд, ця ідея зараз сприймається як вторинна, а на перший план виходять моральні питання, пов’язані з роботизацією, і також шопоголізм.

Чи це дитяча книжка? Не впевнена.

Чи здатна вона змусити дорослих замислитися над своїм вчинками? Можливо.

Чи вона мені сподобалася? Не дуже. Занадто тривожно від усвідомлення, як швидко фантастика 70-х стала нашою реальністю.

Кому я її раджу?

• Тим, хто не може зупинити нескінченний скролінг маркетплейсів.
• Тим, хто вимагає від своїх дітей ідеальності.
• Тим, хто любить кріндж.
• Тим, кому цікаво, як фантазія зі старих книжок просочується стає майже реальністю сьогодення.