Вчора ми тут із вами розбирались, чому фентезі зневажають і чи справедливо це. Тепер настав час поговорити про те, чому попри описані вчора моменти, фентезі продається мільйонними накладами, його купують, читають, зачитують до дірок, пишуть на ці твори захоплені відгуки, а деякі з них навіть стають культовими.
Чому ж люди так люблять фентезі?
Причина 1: Свобода
Коли ми читаємо книжку, то часто ототожнюємося з головним героєм, ніби проживаючи разом із ним сюжет. Події книжок у жанрі фентезі переважно будуються на тому, що певний хлопець (чи дівчина, чи ельф, чи ще хтось) з власної волі або через непереборні обставини здобуває свободу дій. Це те, чого у реальному світі дуже мало.
Згадайте себе у школі. Постійно хотілося чогось іншого: чи то бігати у футбол, чи то спати вдома, чи то читати улюблені книжки, а треба було скласти руки на парті, слухати вчителя і писати контрольні. Або потім, в університеті, коли бурлить життя: кохання, побачення, гроші, підробітки… А лекції, заліки, лабораторні роботи – ну так не до них бувало! А робота? Часто треба виконувати те, що хоче замовник чи керівник, але не те, що хочеться тобі.
Читати фентезі — це хоча б у своїй уяві пережити альтернативну версію свого життя. От би зараз не ці звіти і не товарні накладні, а взяти рюкзак, сокиру — і рятувати світ! Скарби, дракони! Відкрити у собі чаклунські здібності! Подивитися водоспади, політати над горами і вдягнути плащ-невидимку!..
А може комусь, нехай не всім, але хоча б комусь вдасться надихнутись вчинками героїв у книжках і змінити своє життя? Почати жити світлими ідеалами? Робити те, що хочеться, і те, що корисно для людства загалом?..
Причина 2: Передбачуваність
Якщо ви берете до рук художню книжку інших жанрів, то далеко не завжди знаєте, чого від неї чекати. Чи вона сподобається? Не факт. Коли ж ви берете фентезі, тут ви з набагато більшою ймовірністю знаєте, що буде. Буде магічна атмосфера, буде пригода, буде протистояння темного і світлого, відкриття у собі талантів і майже гарантовано, що доблесний герой переможе.
Коли у вас був складний день або коли ви, скажімо, довго їдете у поїзді. Коли ви за буденністю життя скучили за казкою. Коли ви втомилися від надрозумних книжок нобелівських лауреатів. Коли ви подивились новини, а там усе погано, усюди війна, усюди бідність і проблеми з екологією… Ви можете взяти книжку у жанрі фентезі — і хоча б кілька годин подумки побути у зовсім іншому вимірі.
Для чого цей ескапізм? Як варіант: щоб потім повернутися у реальний світ з новими ідеями, як зробити його трошки добрішим і справедливішим. Можливо, деякі з них навіть вдасться втілити.
Подивіться навколо себе. З початком повномасштабної війни стало особливо помітним. Скільки у нас людей, здатних просто так допомагати іншим, не очікуючи нічого в обмін. Скільки людей, які відкрили у собі силу йти крізь труднощі! Скільки пречудових пісень, книжок, картин, вистав люди створюють за покликом душі. Скільки усього тримається на волонтерах!
Ми можемо це не усвідомлювати, але у реальному світі у нас кожен другий – це відчайдушний фентезійний герой. Фентезі ж дає вчинкам імена.
Причина 3: Метафоричність
Ми не завжди можемо написати усе, як є. Бо образяться родичі, друзі і колеги. Бо точка зору автора може не збігатися з політикою чинної влади. Бо ніхто не повірить, якщо сказати, як було насправді… І тут на допомогу приходить фентезі.
Заміняємо, скажімо, керівника або свекруху на дракона. Матюки на заклинання. Колег на ельфів, конкурентів на гоблінів — і погнали. Хто зрозумів, той зрозумів.
Також у такий спосіб можна говорити на складні філософські теми. Та сама відповідність героя ролі, на яку він претендує. Вплив попереднього досвіду на майбутнє. Сила кохання. Природа ненависті. Можливість безконтактного впливу на поведінку і думки інших людей. Усе це можна — і часто дуже успішно вдається! — проєктувати у фентезійному світі. Той, хто має вуха, той почує.
Причина 4: Архетипність
Архетипи фентезі, такі як Мудрець, Герой, Злодій існують не тільки на сторінках книжок. Як зазначав психіатр Карл Юнг, вони є частиною нашого колективного несвідомого – спільної спадщини людства. Коли ми зустрічаємо ці архетипи у книжці, ми не дізнаємося про них, а впізнаємо їх. Це схоже на повернення додому або нагадування про універсальні істини, закладені в ДНК нашої культури. Фентезі — це як набір ключів до цього колективного несвідомого.
Всі ті поширені елементи — дракони, лицарі, мудрець у капюшоні і з посохом, амулет, еліксир тощо — вони існують неймовірно багато років. Може бути кілька тисячоліть. Вдумайтесь у це. Скільки усього змінилось у науці, політиці, соціумі, релігії, економіці — а ці архетипи нікуди не ділись. Вони все ще з нами, і цей зв’язок пронизує багато-багато поколінь.
Коли ми читаємо фентезі, ми торкаємось вічного. Ці елементи — це як універсальна мова, зрозуміла на протязі тисячоліть.
Хіба не це магія реального світу?
Інколи я думаю, що немає більш реалістичної літератури, ніж фентезі.
***
Я думаю, що ось ці чотири основні причини — свобода, передбачуваність, метафоричність і архетипність — пояснюють, чому жанр фентезі такий популярний, такий обожнюваний, такий милий серцю.
Так, як я писала у вчорашньому дописі, у багатьох книжок цього жанру є значні недоліки. Втім кажуть же люди, що люблять не за що, а попри все.
У майбутніх дописах розкажу про якісні і чудові книжки у жанрі фентезі. Читайте цей блог щодня о 21:00!
А ще ось тут ви можете знайти мою книжку у жанрі лінгвістичного фентезі:
Залишити відповідь