Цьогоріч сталась важлива подія для розвитку української літератури і бренду України у світі загалом. Подія полягає у тому, що Український інститут книги (УІК) зібрав і виклав у вільний доступ базу книжок українських авторів, які доступні у перекладах іноземними мовами.
Мені особливо приємно писати про цю базу, бо я працювала над нею у складі команди волонтерів.
Чому ця база важлива?
Тому що вона, по-перше, дозволяє кожному — кожному! — стати амбасадором української культури у світі. Тепер усі охочі можуть дізнатися, які НАШІ книжки можна рекомендувати іноземцям, дарувати, показувати на презентаціях. Не знаєте, що повезти за кордон? Повезіть книжку!
По-друге, база стимулює цікавість до української літератури і серед українців теж. Логіка приблизно така: “якщо цю книжку переклали на інші мови, то варто і мені її прочитати”.
По-третє, база дає загальну картину: що є? Чого немає? Чого бракує? Що перекладати далі? Це важливо для людей, які безпосередньо працюють у сфері книговидання і книгорозповсюдження.
Як користуватись базою?
1. Відкриваєте посилання.
2. Знаходите мову, яка вас цікавить.
3. Вибираєте книжку, яка вас цікавить.
4. Копіюєте її назву або, навіть краще, ISBN.
5. Вставляєте скопійоване у Google.
6. Він вам показує, де цю книжку знайти.
Це дуже зручно і у певному сенсі справедливо. Ви можете вибрати книгарню, умови, ціну, які вам підходять. Також ви можете знайти цю книжку вживаною (це може бути дешевше) або побачити, у яких бібліотеках її можна взяти безкоштовно.
Статистика: Чому нам потрібно ще?
Також, коли ви перейдете за посиланням, зверніть увагу, що у таблиці є кілька вкладок. Їх можна перемикати внизу екрану. На першій з них — сама база, а на інших вкладках — статистичні дані і їхня візуалізація.
Оскільки база ще допрацьовується і наповнюється, коли змінюються дані, змінюється і статистика.
Що означають діаграми?
На час, коли я пишу цю статтю, у базі близько 1100 книжок. Я коротко поясню, про що говорять діаграми.
1. Структура перекладів
Тут ми бачимо таблицю, яка показує, скільки книжок якою мовою представлено. Зараз ми бачимо серед лідерів англійську, польську, німецьку, чеську і французьку мови. Спокусливим здається зрадіти, але не поспішайте. Для того, щоб аналіз був об’єктивним, є стовбець з даними про кількість мовців за кожною мовою, і також ще один стовбець, який містить коефіцієнт перекладів. Він розрахований так: взяли кількість перекладів і розділили на мільйони мовців.
Що таке мільйон мовців? Уявіть собі, наприклад, населення великого міста. Серед мешканців є немовлята, є старші, є жінки, є чоловіки, є небінарні особи, є люди різних вірувань, професій, з різними хобі, потребами, інтересами. Ось на таку кількість і на таке різноманіття людей — є три книжки. Чи зможуть ці книжки сподобатися і підійти всім? Звичайно, що ні. Треба набагато більше книжок, щоб цікаво було різним людям.
Що дає зрозуміти коефіцієнт?
Що справи такі собі. Погані, насправді. Польською мовою, як в прикладі, є лише три книжки на мільйон мовців. Англійською — лише одна книжка на 10 мільйонів людей. Перекладів дуже-дуже мало. Треба ще. Набагато більше ще. У рази.
Кругова діаграма показує, яку частку у загальній кількості перекладів займає кожна мова.
2. Динаміка перекладів
На цій вкладці знову є таблиця. У ній показані роки — і відповідна кількість перекладів, які були видані. Це оптимістична вкладка. Діаграма візуалізує ці дані і наочно показує: з часів незалежності — попри усі труднощі — з’являється усе більше і більше книжок українських авторів, у перекладах іншими мовами.
Це пречудова новина. Не так-то легко зробити переклад. За кожним стоїть величезна робота великої кількості людей. Але кожна книжка — це крок до того, щоб Україною цікавились у світі, знали, хоча б трошки розуміли. Хотіли з нами співпрацювати. І співчували — по можливості.
3. Динаміка кількості мов
Чудова новина: ми бачимо, що активно розширюється коло мов, якими можна читати твори українських авторів! Погана новина: мов у світі близько 200. Ми зараз охопили — і слабенько, якщо відверто — лише близько 50 мов. Четвертина. Лише четвертина.
4. Жанр
Ось це цікава вкладка. Нехай вас не бентежить її строкатість, зараз я допоможу вам розібратися.
Кожній книжці у базі був присвоєний один з чотирьох жанрів: художня, нехудожня, дитяча або поезія. Звичайно, це дуже узагальнене ділення. Втім, саме таке зараз допомагає зрозуміти загальну картину: які жанри представлені у якій мові.
У таблиці ми бачимо числові дані. На діаграмі — те саме, але частками.
Наприклад, вірменською мовою є загалом 9 книжок. З них 6 дитячих (блакитний блок на діаграмі) і 3 художніх (червоний), а поезії і нехудожніх книжок немає зовсім. Який ми можемо зробити висновок? У вірменських читачів, навіть за умови величезної цікавості, суто фізично немає можливості насолодитися красою українських віршів або прочитати книжку про історію нашої країни. Приблизно така ситуація.
5. Топ авторів і видавництв
На цих вкладках ви бачите таблицю, яка показує, скільки перекладених книжок має кожен автор окремо і яких це видавництв книжки. Теж дуже цікаво подивитися, як розподілений баланс, кого з наших авторів у світі найкраще знають, читають. Оскільки кожен автор працює у своєму стилі, ми можемо зрозуміти, через яку призму іноземні читачі бачать Україну, що саме висвітлює автор, як це робить.
Висновки
Так, це правда, що не так багато творів українських авторів доступні у перекладах і доступні за кордоном. З одного боку це, звісно, прикро. Втім, є приводи для радості і гордості: перекладів стає більше! База допомагає побачити ситуацію, і, сподіваюсь, інформація з неї допоможе українській літературі і книговиданню розвиватись, зростати і процвітати.
Найкраще, що може зробити кожен з вас, це зайти у базу, помилуватися, покопирсатися у книжках, порадити їх знайомим іноземцям. І собі теж беріть щось з неї читайте!
Залишити відповідь