Спала мені на думку дурна ідея (персонально для мене дурна), що треба собі знайти нормальну роботу у Нідерландах. У перший рік після повномасштабного вторгнення так склались обставини, що це видавалось мені ну вкрай потрібним.
Тож я розсилала резюме і ходила по співбесідах.
Ну от, сиджу на черговій з них. Навпроти мене — високий, плечистий блондин із блакитними очима. Молодий зовсім Він проводить первинне інтерв’ю і рухається за написаним на папері шаблоном.
— Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням? — питає він у мене.
І тут мене накриває флешбеками: 90-ті роки, тисне взуття, немає опалення, зелені чоловічки, Крим, переїзди, тривоги, долар по 5, долар по 16, орендовані квартири, навчання, купувати сірники і гречку, окупація, клієнти, ФОП, податки, відмова, відмова, відмова, відмова… Йоп твою…
— Те, що я досі жива, — відповідаю.
Він зачитує наступне питання по скрипту:
— Що ви вважаєте своїм головним секретом успіху?
А я сиджу така:
— Аиии… ииии… ууууу! Мммм…. Еееее…
Вигляд, треба думати, не надто інтелектуальний. Насправді подумки у скаженому темпі перебираю варіанти, як би так елегантніше англійською сказати «Срав пес». Бо у моєму випадку так і є.
Не вдається вивчити англійську? — Срав пес, цілодобово жила зошитами і підручниками.
Долар підняли? — Срав пес.
Не взяли на конкурс? — Срав пес.
Не приймають іспит на права? — Срав пес, з п’ятої спроби здала.
Знову криза? — Ну то срав вам пес.
Вголос я промовила щось про наполегливість. Блондин щось черкнув у паперах. Як можете собі уявити, на наступну співбесіду мене не покликали. Ну то й срав пес. Повернулась в Україну і розвернула тут масштабну діяльність із перетворення поганого на добре.
Мовна проблема? — От вам бешкетний проєкт, закохуйтесь в українську. І книжка-гра про мову теж.
Безпритульні коти? — От вам книжка, чому вони — джерело щастя.
Кримськотатарська мова під загрозю зникнення? — Ось вам + 1 книжка у перекладі. В аудіоформаті теж.
У нас болісна історія? — Це правда, але от вам книжка про те, що нас багато любили. Попри все. Україна — це колосальний колективний досвід сімейного тепла, турботи і любові.
===
Чи то я сама зробила? Ні, сама я у відкритому космосі ніфіга б не вдіяла. Це ви мене підтримуєте і в усьому допомагаєте.
Словом, цей. Присилайте донати, я ще щось утну. Щось таке, як ви любите.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/74GizqirJm
💳Номер картки банки
4874 1000 2813 5104
PayPal
letsmaketext@gmail.com
Залишити відповідь